|
З іменем Бертольда Брехта пов'язують передовсім становлення так званої «літератури соціалістичного реалізму» в Східній Німеччині (НДР). Народився письменник у м. Аугсбурзі, протягом 1917-18 рр. навчався у Мюнхенському університеті, далі опинився у вирі революційних подій, був учасником Листопадової революції 1918 р. в Німеччині. З приходом до влади Гітлера - у еміграції (1933-47 рр.), жив у Данії, США, Швейцарії. З 1948 р. і до кінця життя мешкав у Східній Німеччині, де заснував (1949) театр «Берлінер ансамбль». З 20-их рр. Б. Брехт розробляв теорію і практику «епічного театру», спрямованого на виховання свідомості німецького народу в революційному дусі. Цьому сприяли поява його п'єс «Страх і відчай у третій імперії», «Гвинтівки Тереси Каррар», «Життя Галілея», «Матінка Кураж та її діти», «Добра людина із Сичуані», «Кавказьке крейдяне коло», «Дні Комуни» та ін. Бертольд Брехт звертався і до жанру роману. Найвідоміші твори - «Копійчаний роман», «Діла пана Юлія Цезаря» та ін. До його доробку належить низка оповідань, віршів, теоретичних праць, присвячених драматургії й театрові. Брехт - майстер літературної притчі, влучних афоризмів та парадоксів у поєднанні з глибоким аналізом соціального буття і психології людини. Твори Б. Брехта добре відомі в Україні; було поставлено низку спектаклів за його п'єсами.
|
