Галятовський Іоаникій

Відомості про дитинство та юність Іоаникія Галятовського губляться десь у сутінках історії... У 40-х-роках 17 ст. закінчив Киво-Могилянську колегію, пізніше викладав у ній риторику; 1659-64-го був її ректором. Із 1669 року й до кінця життя І. Галятовський - архімандрит Єлецького монастиря в Черніговї. Палкий прихильник союзу України й Росії, листувався з царським двором, порушував питання про об'єднання слов'янських сил для боротьби з татаро-турецькою експансією. Сприяв зміцненню українськс-російських політичиих і культурних зв'язків.

Галятовський написав низку творів, всі вони (близько 20) були надруковані за життя автора, а збірка проповідей "Ключ розуменія..." мала аж три видання.

Найбільшим досягненням української полемічної літератури другої половини 17 ст були "Фундаменти", де Іоаникій Галятовсь­кий викладає і спростовує тридцять католицько-уніатських   фундаментів   єдності  православ'я з Римом. Виходячи за межі "чи­стої теології", письменник зачіпає животрепетні питання свого часу, яскраво описує жорстокість і несправедливість,  образи  і знущання над православними, подає чимало    побутових зарисовок релігійних зіткнень. І. Галятовський створив перший вітчизняний курс   гомілетики (теорії проповіді) - трактат «Наука албо способ зложення казання», доданий до збірки «Ключ розуменія».