|
Василь Васильович Капніст належить до старовинного грецького роду. Його дід, граф Петро Капніст, змушений був покинути історичну батьківщину, шукаючи порятунку від османського іга на Балканах. Родина полюбила свою другу батьківщину й вірою та правдою служила їй завжди. Батько був миргородським полковником, сам В. В. Капніст відомий своєю безкорисливою діяльністю на посадах предводителя дворянства Київської та Полтавської губерній, генерального судді Полтавського губернського суду. Любов до свободи, притаманна родові Капністів, спонукала Василя Васильовича до того, що, заручившись підтримкою найбільших українських магнатів Г. Потьомкіна та П. Рум'янцева-Задунайського, він намагався поновити козацькі вольності та самоврядування в Україні. Російський уряд вороже поставився до ініціативи В. В. Капніста. Це змусило його повернути погляд у бік Європи. Протягом тривалого часу він, наражаючись на небезпеку, вів таємні переговори у Берліні, намагаючись привернути тамтешніх можновладців на бік України. Він мріяв про відновлення української держави, але уже під патронатом Пруссії. З гнівом і обуренням В. В. Капніст сприйняв покріпачення українських селян, написавши «Оду на рабство». Крім цього, перу Капніста належить низка творів, серед яких виділяються комедія «Ябеда» та переклад на російську мову «Слова о полку Ігоревім».
|
