|
Цього року виповнюється 1025 років від народження святого православної церкви, преподобного Антонія Печерського (983-1073), засновника Києво-Печерського монастиря, родоначальника організованого чернецтва у Київській Русі-Україні. Як повідомляє «Патерик Печерський», преподобний Антоній, у миру Антипа, народився на Чернігівщині, у містечку Любечі. Душа юнака тяглася до Бога, тому він викопав печеру і молився там на самоті. Пізніше вирушив на Святу гору Афон, що у Греції, де прийняв постриг під іменем Антоній, Через деякий час він повернувся назад. 1013 року, у тридцятирічному віці, Антоній прибув до Києва, відвідав місцеві обителі, але не вподобав жодної з них. Тому, як і в юності, викопав печеру у селі Берестовому, на схилах Дніпра у передмісті Києва, та у постах і молитвах почав вести життя ченця-аскета. Після смерті князя Володимира, святителя Київської Русі, преподобний Антоній вдруге вирушає на святу гору Афон і повертається до Києва лише після утвердження на престолі Ярослава Мудрого. З цього часу і починається історія заснування Києво-Печерського монастиря. Поряд із знаменитим відлюдником Антонієм оселилися інші ченці. Кількість їх зростала. Тоді, на прохання Антонія, київський князь Ізяслав подарував їм гору, на якій було споруджено першу дерев'яну церкву Києво-Печерського монастиря, що став жити за статутом і правилами, прийнятими на Святій горі Афон.
|
