Стус Василь

Народився поет на Вінниччині, освіту здо­бував у Донецьку, де 1958 року закінчив пе­дагогічний інститут. Потім вчителював, слу­жив у армії, навчав української мови дітей у Горлівці. Пізніше перейшов на роботу до га­зети. 1959 року з'явилася перша публікація його віршів у республіканській пресі.         

20 вересня 1965 року стало переломним у житті поета. У цей день у київському кінотеатрі "Україна" він висловив прилюдний протест проти масових політичних репресій інтелігенції, відтоді був виключений з аспі­рантури, поневірявся у пошуках бодай якої роботи, мав лише випадкові заробітки. Але не припинив писати вірші, прозу, літературознавчі розвідки, хоча більшість із них ле­жали в рукописах і до друку не йшли. Збірка "Зимові дерева" вийшла 1970 року в Брюс­селі. Того ж року В. Стус підготував і видав самвидавом нову збірку - "Веселий цвин­тар", пророче сповнену передчуттям Голго­фи. 12 січня 1972 року Стуса заарештували та засудили на 5 років таборів і 3 роки за­слання. 14 травня 1980-го - другий арешт і засудження на 10 років та 5 років заслання. Другий строк В. Стус відбував у спєцтаборі особливого режиму в с. Кучино Пермської області. Рік нестерпних мук провів у камері-одиночці. Помер у табірному карцері.