|
Голландська мова (нідерландська мова) - одна із германських мов (західно-германська підгрупа). Поширена у Нідерландах, Бельгії, Вест-Індії, частково в США. Загальна кількість людей, які розмовляють 20 млн. (у т.ч. у Нідерландах - близько 14,5 млн., в Бельгії - близько 5 млн. людей). Офіційна мова Королівства Нідерланди, одна із двох (поряд з французькою) офіційних мов Королівства Бельгія. Розпадається на групи діалектів: північно-центральну (південно-голландські і утрехтські діалекти), північно-західну (північно-голландські), південно-центральну(брабантські і східно-фламандські), південно-західну (західно-фламандські і зеландські), північно-східну (саксонські), південно-східну (лімбургські). Нідерландська мова сформувалась в середні віки на основі племінних діалектів салічних франків (західного варіанту давньо-нижньофранкської мови) в процесі їх взаємодії з фризькими і саксонськими племінними діалектами. В історії голландської мови розрізняють три періоди: давньо-нідерландський (давньо-нижньофранкський, 9-11 століття), середньо-нідерландський (12-15 століття) і новонідерландський, починаючи з 16 століття, який виділяється як перехідний етап до сучасного періоду). Основи єдиної норми літературної мови складаються в 17 столітті, після зміни діалектичної бази (у 2-ій половині 16 століття), у зв'язку з перенесенням центру мовного розвитку на північ і занепадом південних провінцій. В 17 столітті формуються основи усного різновиду нідерландської мови. Нідерландська мова - на новій голландській діалектичній базі, увібравши в себе низку південно-нідерландських елементів. Писемність на основі латинської графіки. Від давньо-нідерландського періоду не збереглось писемно-літературних пам'яток.
|
