Французька мова - одна з романських мов (гало-романська підгрупа).
Французька мова - офіційна мова Франції, Королівства Бельгії (разом з нідерландською мовою), Швейцарської Конфедерації (разом з німецькою та італійською мовами), Канади (разом з англійською мовою), Республіки Гаїті, Монако. В цих країнах вона є рідною мовою всього населення чи значної його частини.
Французька мова - офіційна мова Великого Герцогства Люксембург (разом з німецькою мовою), Андорри (разом з іспанською та каталонською мовами), єдина або одна з офіційних мов в деяких країнах Африки. Групи франкомовного населення є в Італії (долина Вале - д' Аоста), США (штат Луїзіана) та в інших місцях.
Загальна кількість людей, які розмовляють французькою мовою, - 95 млн. Французька мова - одна з офіційних та робочих мов ООН.
В розвитку французької мови значну роль відіграла літературна латинська мова, звідки і була запозичена велика кількість слів, моделі словотвору, синтаксичні звороти.
В 17 столітті закріпилась норма літературної французької мови; в 20 столітті спостерігалось значне розходження між літературною та розмовною мовою. На основі французької мови виникли деякі креольські мови (на Гаїті, в Луїзіані США, на малих Антильських та Маскаренських островах). Перші писемні пам'ятки французької мови - «Рейхенауські глоси» (8 століття), перший зв'язний текст - «Страсбурзькі клятви».
Писемність французької мови - на основі латинського алфавіту (плюс дидактичні знаки та лігатури). Французька мова має національні варіанти в Бельгії, Швейцарії, Канаді, а також особливості, які в першу чергу стосуються фонетики та лексики, в країнах Африки.
