|
ГРУЗИНСЬКА МОВА. Грузинська мова - одна із картвельських мов. Вона поширена в Грузії, частково в Азербайджані, на Північному Кавказі, в Ірані, Турції. Кількість людей, які говорять грузинською мовою згідно перепису 1979 року на території колишнього Радянського Союзу понад 3, 5 мільйони. В грузинській мові є дві групи діалектів, розбіжності між якими незначні: горянський(хевсурський, пшавський, тушський і ін.) і плоскісний (картлійський, кахетинський, імеретинський, рачинський, гурійський, аджарський та ін.). В розвитку літературної грузинської мови розрізняються або два періоди - (5-11 ст.) і новий (з 12 століття), або три - давній (5-11 ст.), середній (12-18 ст.) і новий (з 19 ст.). Новогрузинська мова, сформована до 18 століття, відрізняється від давньогрецької, головним чином, лексикою. Її фонетична система представлена 33 фонемами: 5 простих голосних та 28 приголосних. Проривні африкати утворюють тричленні ряди (дзвінкий - придиховий - абруптив), спіранти - парні (дзвінкий - глухий). Для грузинської мови характерні гармонічні групи приголосних. Наголос слабкий, не фонологічний. Мова переважно аглютинативної будови. В грузинській мові одна відміна, 6 відмінків, характерною є відсутність знахідного і наявність ергативного («розповідного») и трансформативного (керувального, обставинного) відмінків. Післялоги зрощені з відмінками. Окремі післялогові утворення уподібнюються самостійним відмінковим одиницям. Ергативний та називний відмінки з післялогами не поєднуються. В грузинській мові є два числа - однина і множина. Назви не мають категорії граматичного роду. Розрізняються семантичні категорії людини і речі. При звертанні імена (за винятком власних назв та займенників) приймають відмінні закінчення. Вказівні займенники та прислівники мають тричленну систему (в залежності від близькості до 1-ої, 2-ої,3-ої особи).Дієслово в грузинській мові поліперсональне (поряд з одноособовими існують двоособові та триособові дієслова), переважає префіксація; має категорії особи, числа, версії, примусовості, стану (дійсний, пасивний, середній), часу, способу (утворюють 12 відмінюваних одиниць). За допомогою привербів в грузинській мові виражається аспект(вид) та керування (тобто орієнтація туди сюди, вверх, вглибину, вниз і т.д.). В грузинській мові виділяються дієслова прямої та інверсивної будови, статичні і динамічні, перехідні і неперехідні. Інфінітива немає, його місце в грузинській мові зазвичай займає віддієслівна назва дії - масдар, який має декілька ознак дієслова ( аспект, керування, примусовість і рідка - стан). В грузинській мові є два ступені порівняння: порівняльно-перевищувальний та зменшувальний (послаблений).Система розрахунку двадцятирична. Синтаксис грузинської мови відрізняється узгодженням підмета та присудка, прямого і непрямого додатків; підмет, який виражається іменником-неістоти не узгоджується з присудком. В грузинській мові при перехідних і деяких неперехідних дієсловах підмет в залежності від часу ставиться в називному, ергативному або давальному відмінку. В множині означення не узгоджується з означуваним. Окрім власне слів, лексика грузинської мови містить запозичення з грецької, семітських, іранських і інших мов. Добре розвинута науково-технічна термінологія. В основі давньо-грузинської літературної мови лежить картлійська мова (басейн річки Кура). З 60-х років 19 століття розвивається єдина літературна мова, в основі якої лежать картлійський і кахетинський діалекти. Нею створені твори І. Чавчавадзе, А. Церетелі, Я.С. Гогебашвілі, Важа Пшавели і ін. Грузинська мова має також найдавнішу оригінальну писемність.
|
