Японія
Давні традиції та найсучасніші технології; незаперечний самурайський кодекс честі та зразкова культура промислового виробництва; вишукані гравюри та стрімкі лінії дизайну автомобілів; витончені кам'яні сади та громаддя хмарочосів... Усе це - Країна сонця, що сходить, Японія. Японія - країна 4000 островів; найбільші - Хоккайдо, Хонсю, Кюсю та Сікоку. Близько 70% поверхні країни займають не дуже високі, але малодоступні схили гір. Багато з них є діючими вулканами (зі 196 вулканів Японії діючих 30). Найвища вершина і символ Японії - Фудзіяма, або Фудзі (3776 м). Вершина Фудзіями 10 місяців на рік укрита снігом. У Японії щороку відбувається близько 1,5 тисяч землетрусів. З давніх часів жителі Японії намагаються пристосувати своє життя до можливих землетрусів. Тому конструкції будинків Японії відрізняються простотою та легкістю, а також майже повною відсутністю меблів. Розташування речей у будинку підпорядковується правилу: жодна важка річ не повинна знаходитись вище голови сидячої людини.
Клімат Японії в основному субтропічний мусонний. Зимові мусони приносять сніг, велика кількість якого випадає у центрі та на півночі Японії. Влітку з мусонами приходять дощі й тайфуни. У всіх районах Японії зміна пір року дуже помітна: м'яка зима, дощове літо, сонячна й суха осінь.
Через велику кількість сонячних днів та вологи рослинний світ Японії дуже багатий та різноманітний. Ліси займають 67% території Японії. Крім відомих нам широколистяних та хвойних дерев тут ростуть субтропічні вічнозелені ліси. Тваринний світ Японії, навпаки, не відрізняється різноманіттям, що пояснюється ізольованістю та віддаленістю Японії від материка. Корисних копалин, що мають практичне значення, не багато - кам'яне вугілля, мідні та свинцеві руди. Тому Японія змушена ввозити 80% мінеральної сировини та палива.
Японці дуже люблять природу, і вся їх традиційна культура виражає прагнення до гармонії людини та природи. В Японії є багато свят милування природою у всіх її проявах. Поширені також ікебана - традиційне мистецтво збирання букетів, бонсай - культивування карликових дерев та бонсекі - вирощування міні-садів. Символами всієї Японії обрані хризантема та сакура.
Перша людина з'явилася на островах Японії в епоху палеоліту (40-12 тисячоліття до н. е.). В середині четвертого сторіччя н. е. склався союз племен, які переселилися з Південно-Східної Азії, Південно-східного Китаю, Кореї. Суперництву різних родових кланів був покладений край у 7 сторіччі н. е. В 710 році була заснована перша столиця Японії - Нара. До 8 сторіччя на островах Японії сформувався єдиний народ. У наші часи частка японців у національному складі країни перевищує 99%. У період 11-15 сторіч на території Японії відбувалися численні війни за владу. В 16 сторіччі на Японських островах з'явилися європейці, які принесли вогнепальну зброю, а також християнство. Японія ставала все більше роздрібненою, владу захопив воєначальник Токугава. Японія ізолювалась від решти світу: з країни були вигнані всі європейці, заборонено християнство. Сильна централізована влада та жорсткий контроль сприяли підйому економіки. На ці ж роки припадає новий розквіт літератури та мистецтва Японії. В 1854 році Америка стала вимагати від японців «відкриття» країни. Японія фактично втратила частину свого суверенітету. Це завдало відчутного удару по економіці країни. До влади прийшов імператор Муцухіто, він провів реформи, які часто копіювали Захід, але автор намагався надати їм японського духу. В цей час у Японії стрімко розвивався капіталізм, країні потребувалося кілька десятиліть на те, що Заходу вдалося створити за кілька сторіч.
В останні десятиріччя 19 сторіччя Японія стала розповсюджувати свій вплив на сусідні країни, де зіткнулася з інтересами Росії та Китаю. В результаті вона отримала перемогу. В роки Першої світової війни вона захопила острови в Тихому океані, що належали Німеччині, а після жовтня 1917 року організувала інтервенцію на Далекому Сході. Під час Другої світової війни Японія у боротьбі за розподіл світу знайшла союзників у особі Німеччини та Італії. В 1941 році Японія напала на американську базу Перл-Харбор, а до середини 1942 року японці захопили чималі території Південно-Східної Азії, Океанії. З кінця 1942 року фортуна відвернулася від Японії, і вона програвала одну битву за іншою. Після американських атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі Японія програла війну. 2 вересня 1945 року Японія капітулювала і втратила всі завойовані території, війська були розпущені, проведені політичні та економічні реформи. Всі сили Японія кинула на відновлення, а потім і на розвиток країни. Сьогодні Японія входить до «великої вісімки» провідних держав світу, бере участь у найбільших міжнародних організаціях. Однією з найважливіших проблем зовнішньої політики залишається укладення мирної угоди з Росією, до сих пір не підписаної через так звані «північні» території, на які претендують обидві сторони.
Поступаючись багатьом країнам світу за площею, Японія перевищує багато з них за чисельністю населення, перебуваючи за цим показником на восьмому місці у світі. В столиці Японії Токіо проживає 8 мільйонів жителів. Великими містами є Осака, Йокогама, Кіото, Хіросіма та ін.
Сім'я, школа та компанія - три основних ланки у житті кожного японця. Дитині до п'ятирічного віку дозволяють практично все, але по мірі дорослішання від неї вимагають повного послуху батькам, розуміння своїх обов'язків. Близько 40% випускників середньої школи вступають до вищих навчальних закладів, після закінчення яких більшість японців ідуть на роботу в компанії. Для жителя Японії компанія - це дуже важлива частина його життя. Сьогодні більшість японців зараховують себе до середнього класу. Для них це означає мати вищу освіту, гарний прибуток, дім або квартиру, сучасний легковий автомобіль, побутову електроніку, здійснювати поїздки за кордон.
Про особливості японського національного характеру багато пишуть і говорять іноземці й самі жителі Японії. Їх відрізняє сильна прихильність до своєї сім'ї, навчального закладу, місця роботи, батьківщини. Друга важлива риса - працелюбність. Його, як і сумлінність, жителі Японії називають першими у переліку позитивних рис характеру своєї нації. В Японії як вищий моральний закон завжди поважали відданість своєму обов'язку, почуття сорому за невиконану обіцянку.
Для історії культури Японії типовим є поєднання двох рис: яскравої самобутності та органічно засвоєних елементів інших культур. З 5 сторіччя японці почали переймати ієрогліфічне письмо у китайців, хоча існують оригінальні японські ієрогліфи. Подібне сплетіння існує і в релігії Японії. Основні релігійні вірування Японії - синтоїзм та буддизм, на третьому місці, далеко позаду, - християнство. Відмінною рисою релігії Японії є віротерпимість.
В Японії дуже високо цінується прикладне мистецтво: наприклад, чайна церемонія. Багатовікові традиції культури Японії живуть також у дуже популярних у наш час національних видах спортивних єдиноборств - у боротьбі сумо, дзюдо, карате, айкідо, у фехтуванні на бамбукових шаблях кендо та ін.
Будинки у містах Японії будуються з сучасних матеріалів, але і в них намагаються відтворити елементи традиційного будинку, легкої дерев'яної споруди, частина стін якої розсовується. Завдяки цьому планування приміщень усередині будинку легко змінювати. Традиції до сих пір залишаються важливою частиною сучасного жителя Японії.
