|
Перська мова (фарсі і застаріла - парсі) - одна з іранських мов. Перська мова розповсюджена в Ірані, Афганістані, Пакистані, Індії, Іраку, республіках Закавказзя та Середній Азії. Провідний та найпоширеніший діалект перської мови - тегеранський - одне з основних джерел розмовної форми сучасної перської мови (фарсі). З сучасних іранських мов найближчою до перської є таджицька, а також дарі, які мають спільне походження. Найбільші відхилення перської мови від таджицької та дарі спостерігаються в вокалізмі і системі дієслів. В перській мові (фарсі) шість голосних фонем і два дифтонги. Для морфологічної будови перської мови притаманний аналітизм, відсутність граматичних категорій відмінку та роду. Іменники перської мови (фарсі) мають категорії числа, означеності і неозначеності. Дієслово в перській мові характеризується категоріями особи, часу, стану і способу, відмінюються по одному типу відмінювання і за будовою поділяються на прості та складні. Для зв'язки слів у реченні в перській мові використовується ізафетна конструкція. В перській мові присудок завжди знаходиться в кінці речення, а підмет, зазвичай, - на початку, означуване перед означенням; в розмовній мові можуть бути інверсії. В перській мові лексичне ядро складається з власне іранських слів, але є багато запозичень з арабської (до 50 % всієї лексики), турецької, французької, англійської та інших мов. Перська мов (фарсі) має стародавню писемну традицію, багатюща література написана цією мовою. Перші пам'ятки перською мовою відносяться до першої половини 9 століття. Писемність на основі арабського алфавіту, який доповнений декількома знаками для звуків, котрих немає в арабській мові.
|
