Словацька мова - одна з західнослов'янських мов.
Словацька мова розповсюджена в Чехії та Словаччині, а також в Угорщині, Румунії, Югославії, Канаді та США. Загальна кількість людей, які розмовляють словацькою мовою, - 5 млн. Виділяються три групи діалектів: середньо-словацькі, західно-словацькі та східнословацькі.
Словацька мова відрізняється від споріднених мов наявністю ритмічного закону (в двох та більше складах, які йдуть одне за одним, як правило, не можуть вживатись довгі голосні та дифтонги); вживання довгих голосних або дифтонгів призводить до утворення довгих складів; в системі консонантизму переважають непарні тверді голосні та ін.
Пам'ятки словацької писемності з'явились в кінці 15-16 ст., однак словакізми зустрічаються і в більш ранніх пам'ятках, написаних чеською, німецькою та латинською мовами. До 18 століття в якості словацької літературної мови на території Словаччини вживалась чеська мова. Перша спроба створення літературної словацької мови на основі західно-словацького діалекту належить А. Бернолаку.
Засновником сучасної літературної словацької мови на основі середньо-словацького діалекту є Л.Штур (діяч словацької національної доби відродження в 19 столітті).
Писемність словацької мови на основі латинської графіки.
