|
Відприкметниковий прислівник звичайно виконує в українській мові кілька функцій.
Він уживаний як один із синонімів до слів просто, прозаїчно; як ствердна частка так, авжеж тощо. Але найчастіше використовуємо його в двох значеннях - «як завжди, як заведено» (не виділяючи комами) та в ролі вставного слова (виділяючи комами): Пор.: «Зими в цій місцевості звичайно не дуже холодні» (газ.) і «Наша вчителька, звичайно, людина талановита, але, на жаль, не може порозумітися з класом» (газ.). Останнім часом у пресі помітна тенденція використовувати звичайно тільки як вставне слово: «Прихильники естради, звичайно, пам'ятають, що Мирослав Скорик іще на початку 60-х років серед інших творів написав перший український твіст «Не топчіть конвалій» (газ.). А в значенні «як завжди, як заведено» дедалі частіше вживають зазвичай: «Блукають кабани-одинаки своїми стежками, які зазвичай пролягають крізь густі зарості» (журн.); «Коали (сумчасті відмеді) дико репетують, невдоволені тим, що їх будягь серед білого дня, коли вони зазвичай дрімають на деревах» (газ.); «Зазвичай ці позички здійснюються через продаж державних облігацій та інших цінних паперів» (підр.). Цю тенденцію слід усіляко вітати, бо словесне розрізнення значень є одним із свідчень лексичного багатства нашої мови. Тим більше, що лексема зазвичай не якийсь штучний витвір. Вона давно існує в мові, її не цураються митці українського слова, зокрема М. Рильський: «Тож затемна він причвалав на став, Зігнувшися ще більше, ніж зазвичай».
|